Все про хокей на траві

Про хокей на траві

Хоке́й на траві — командна спортивна гра (по 11 чоловік у команді) на спеціально розміченому майданчику 81-91×50-55 м, яка триває протягом 60 хвилин (4 тайми по 15 хвилин, з перервою).

Як і у всіх різновидах хокею, гравці використовують ключки. Мета гри – загнати за допомогою ключки м’яч у ворота суперника. Торкатися м’яча руками або ногами будь-яким гравцям, крім воротаря, заборонено. Також м’яча можна торкатися тільки плоскою стороною ключки, за дотик закругленою стороною призначається штрафний удар.

Перемогу здобуває команда, що забила за час гри більше голів, ніж суперник. При рівному рахунку оголошується нічия (на деяких турнірах може застосовуватися додатковий час, а по його закінченні – буліти).

Гол буде зарахований, якщо удар був нанесений з кола удару.

Якщо м’яч іде за межі поля від атакуючої команди, то розігрується удар від воріт. Якщо ж м’яч іде від команди, що обороняється, то розігрується кутовий.

Якщо гравець команди, що обороняється порушив правила в колі удару, то атакуюча команда розігрує штрафний кутовий.

Воротар може тільки відбивати м’яч будь-якою частиною тіла або ігровою стороною ключки. Пенальті призначається в тому випадку, якщо м’яч притиснутий до воротаря, або ж воротар спеціально вибив м’яч рукою.

Історія

Ігри, які нагадують сучасний хокей на траві, існували ще у 2-му тисячолітті до н. е. в Єгипті, Персії, Греції, на Американському континенті, в Японії та інших країнах. У середині XIX століття в Європі з’явилися хокейні клуби (перший у Великій Британії у 1861 році); у 1875 році Лондонська асоціація хокею склала перший звід правил гри (остаточно вони визначилися до 1907 року). Міжнародна федерація хокею на траві (ФІХ) була заснована у 1924 році і об’єднує 127 національних федерацій.

Чемпіонати світу проводяться з 1971 року серед чоловічих команд, з 1976 — серед жіночих; чемпіонати Європи серед чоловічих команд — з 1970 року; змагання на Кубок чемпіонів європейських країн з 1969 року. У чемпіонатах світу успішно виступають хокеїсти Індії, Пакистану, Нідерландів, Німеччини, Іспанії.

Хокей на траві включений у програму Олімпійських ігор з 1908 року (крім 1912 і 1924) у чоловіків і з 1980 року у жінок.

Важливим етапом розвитку хокею на траві в Україні стало завоювання чоловічою та жіночою збірними командами СРСР бронзових медалей на ХХІІ Олімпійських іграх, які проходили у 1980 році в м. Москва.

Успішний розвиток хокею на траві в Україні збігається зі здобуттям незалежності. З 1992 року під егідою  Федерації хокею на траві України почали регулярно проводитися чемпіонати як серед жіночих, так і серед чоловічих команд.

Актуальним в Україні став і хокей на траві в залах (INDOOR HOCKEY). Індорхокей – це досить молодий, але популярний у Європі та Світі вид спорту. Він виник у 50-ті роки минулого віку у державах центральної Європи як один із засобів підготовки до ігор з хокею на траві – Олімпійського виду спорту.

Флагманами українського хокею на траві та базовими командами збірних України з хокею на траві та індорхокею є чоловіча команда ХК «Колос – Секвойя» м. Вінниця та жіноча МСК «Сумчанка» м. Суми.